Тлумачення рослинних орнаментів у традиційних українських вишиванках

Орнамент одягу в давнину було своєрідним листом, що відображало історію життя свого власника, його соціальний статус, сімейний стан. Протягом декількох століть відображення орнаментів на тканинах у народному костюмі відображало соціальні тенденції в суспільстві та зміни в етнічній культурі українців.

Вишивка - це не тільки майстерне творіння золотих рук народних умільців, а й скарбниця вірувань, звичаїв, обрядів, духовних устремлінь, інтелекту українського народу.

Найбільш традиційними є геометричні і рослинні орнаменти, при цьому численні зображення рослин і кольорів на вишиванках та інших речах прикрашених вишивкою відображало позитивне ставлення наших предків до природи в декоративному мистецтві.

Пропонуємо Вам більш детально розглянути тлумачення рослинних орнаментів у традиційних українських вишиванках.

В основі рослинного орнаменту лежить прагнення принести у вишивку красу природи. В українській вишивці часто використовуються такі мотиви, як «виноград», «хміль», «дубове листя», «барвінок» та інші. Деякі з них несуть на собі відбиток стародавніх символічних уявлень народу. Так «барвінок» є символом нев'янучого життя, візерунок "яблучне коло", розділений на чотири сектори, з вишиванням протилежних частин в одному кольорі - символ любові. У сучасній вишивці зустрічається і древній символ «дерево життя», який відображає переважно стилізовано у формі листів і гілок. Одним з найцікавіших в українській вишивці є привід витком гілки - нескінченного стебла, від якого в певному ритмі відходять квіти, листя, грона винограду.

        Виноградні грона уособлюють радість, пов'язану із створенням сім'ї. Одним з досить поширених орнаментів в XIX столітті стає мотив «виноград» («виноградна лоза»), який до цих пір є одним з найбільш часто вживаних на одязі у багатьох регіонах України. Цей мотив, за нашими спостереженнями, досить поширений на правому березі Дніпра, в південних регіонах України, на Буковині (там вважають, що це вплив молдавських традицій). Орнамент сад-виноград символізує життєву ниву, де людина виконує роль сіячем, а жінка є берегинею, що ростить і плекає сімейне дерево. Мотив винограду бачимо на жіночих та чоловічих сорочках Київщини, Полтавщини. А на Чернігівщині виноград в'ється на родинних рушниках. Характерно, що цей орнамент досить часто використовується в даний час для весільного одягу, що дає нам можливість провести аналогії з весільними обрядовими піснями, де виноград асоціюється з веселою і доброю життям.

Зображення дубового листя можна віднести до орнаментальним мотивам, що несуть свій початок від дохристиянських вірувань і можемо їх вважати відносно архаїчними у вишиванках на одязі. Зображення дубового листя можемо пов'язати з символікою дуба, який був сакральним деревом слов'янського світу, символом життя, сонця, вічності буття, довгого життя і структури світобудови ("світовим деревом"). Таке зображення могло виступати як загальне побажання здоров'я, довголіття; вишито на плечових уставках жіночої сорочки, воно могло посилювати руку, надавати їй міцності. Орнамент "дубове листя" міг служити оберегом від зла. Крім того, цілком імовірно, на сорочці, як і на інших предметах, які входили до життєвого простору людини, могли бути присутніми окремі міфологічні сюжети або фрагменти креативних міфів. В такому випадку зображення дубового листя могло асоціюватися з кроною "світового дерева". Можливо також, що це зображення мало відношення до легенд і міфів про "вмістилище душі" (згадаймо їх відображення в чарівних казках, де йдеться про скриню на вершині дуба, в якій зберігається смерть або сила антигероя), і в такому разі цей орнамент набував значення захисту від смерті.

Дуб і калина, що належать до символіки, яка частіше всього зображується на дівочих та юнацьких вишиванках. Ці візерунки гармонійно поєднують в собі чарівну і безсмертну красу і неймовірну силу.

Раніше дуб вважався священним деревом і уособлював бога сонячної енергії, а також розвиток і життя.

Калина - дерево українського роду. Його зображення часто пов'язували з красою і процесом зародження Всесвіту. Ягідки калини мають значення крові безсмертного і непереможного народу.

Дуб - священне дерево, уособлювало Перуна, бога сонячної чоловічої енергії, розвитку, життя. Про калину ми вже говорили як про дерево роду. Отже, хлопці й молоді чоловіки були одягнені чудодійний оберіг життєдайної сили свого роду.

       Хміль - молодіжний символ по тлумаченню дуже схожий на виноград. Він несе в собі енергетику розвитку і любові. Орнаментами з хмелю наші предки прикрашали весільні (чоловічі) сорочки і рушники. Хміль дуже близький до символіки води й винограду, бо несе в собі значення розвитку, молодого буяння та любові. Можна сказати, що узор хмелю - це весільна символіка. Народна пісня підказує, що "витися" - для хлопця означає бути готовим до одруження, так як для дівчини заміж іти - це «пучечки в'язати».

Хміль - давня священна рослина, яку використовували для виготовлення ритуальних напоїв; в українському фольклорі він зазвичай символізує красу, буяння, розквіт, молодість ("буйний хміль", "хміль зелененький"). Хміль у вишивках на сорочках часто бачимо не тільки на плечових уставках (Поліком), але і на подолі; цей орнамент завершує нижній рівень одягу, таким чином забезпечуючи зв'язок людини із землею. Тут виділяється специфічна символіка взагалі всіх зображень в'юнких рослин - вони могли брати на себе символіку хвилястих геометричних орнаментів ("бесконечника" тощо), які означали зв'язок води з землею, і меандрів, які в силу своєї нескінченності замикали коло і відокремлювали безпосередній простір людини від навколишнього світу. Загалом же цей мотив, вишитий в комплексі з іншими орнаментами, міг означати зміну часів року, молодість або зрілість (в залежності від окремих нюансів зображення), пишність, здоров'я. У молодих жінок орнамент "хміль" (разом з геометричними ромбічними орнаментами), вишитий на сорочці, міг призначатися для посилення дітородних функцій

Мак здавна використовується в українських оберегах - він відображає чарівну силу і захищає від зла. Таку ж силу має вишитий на сорочці зображення маку, тому цю тендітну і ніжну квітку часто вишивали на сорочках. Також мак служив символом народної пам'яті, скорботи, любові і туги за загиблими. А ще вірили, що поле після битви навесні вкривається маками. Ніжна трепетна квітка несе в собі неуничтоженные пам'ять народу. Дівчата, в сім'ї яких був загиблий, з любов'ю і сумом вишивали узори маку на сорочках, а на голови клали віночки з семи маків, клянучись цим зберегти й продовжити свій рід.

     Біла лілія - це таємниця зародження життя, знак дівочої чарівності, чистоти і невинності. Дуже часто в орнаменті її зображення доповнюють хрестом, благословляє молодих на створення дружної сім'ї. Якщо зображена над квіткою роса, то це означає запліднення. Таємницю життя приховує в собі і квітка лілії. В легендах квітка лілії - то символ дівочих чарів, чистоти та цноти. Вишита квітка лілії допоможе розгадати таємницю тих чар. Якщо уважно придивитися до контурів геометричного узору, то вимальовуються силуети двох пташок - знаку любові та парування. Крім квітки, невід'ємною частиною орнаменту є листок і пуп'янок, що складають нерозривну композицію триєдності. У ній закладено народження, розвиток і нескінченність життя. В орнаменті лілію неодмінно доповнює знак, що нагадує собою хрест. Він магічний, тому й благословляє пару на створення сім'ї. Адже хрест є прадавнім символом поєднаних сонячної батьківської та вологої материнської енергій. Іноді над квіткою вишиті краплі роси, які також означають запліднення.

     Троянда - давній мотив, адже узори з трояндами укладалися за законами рослинного орнаменту, що означало безперервний сонячний рух з вічним оновленням. Там, де троянди складені в систему геометричного узору, ці рослини - не просто квіти - це квіти-зорі, що уособлюють уявлення народу про Всесвіт як систему. Можна помітити, що зорі з'єднані ланцюжками. Це також свідчить про непорушний закон космосу.

Чорнобривці (чорнобривці) відносяться до цілющої символіки, здатною вилікувати душу і тіло. Також їх зображення уособлює любов до природи і всього живого.

Дуже тісно пов'язані поетичні образи народної пісні та вишивки. Бо те, що любе й миле народові, завжди знайде своє втілення в мистецтві. Ну хто не знає, що в кожному українському обійсті мають рости чорнобривці. Милують вони наше око, лікують наше тіло, а тому й просяться на біле поле рушника чи сорочки. В кожному садочку ростуть чорнобривці, що заплітаються радісною й красивою хвилею, такою ж, як наша прекрасна природа.

      Берегиня - загадкова і таємнича квітка, що містить в собі материнську силу. Вона повністю відображає суть створення Всесвіту і зародження життя. Цей символ є найбільш дорогим для Української, бо він асоціюється з рідною матір'ю, її ніжністю і теплом її рук.

   Сонце і вода - це благословенні знаки, що нагадують восьмипелюсткова квітка. Цей дивовижний візерунок гармонійно поєднав у собі дві стихії, без яких не було б життя. Вся українська вишивка позначена благословенними знаками Води і Сонця. Сонце часто зображується восьмипелюсткової розеткою чи квіткою, а знак Води нагадує згорнутого вужа. Дві стихії, що утворили земне життя, а тому їх треба розуміти як вологу материнську і вогненну батьківську енергії. З глибин минувшини дійшли в орнаментах українських вишивок ці символи - Земля і Сонце, що в поєднанні з Водою складають життєдайну трійцю. Це знаки тих сил, без яких неможливе саме життя. Ромбічні знаки на плечі - це символ плодоріддя Землі-матері, щедро засіяної, зігрітій сонцем, щоб буяло життя наше. Але і сама Земля - складова Всесвіту з безліччю зоряних систем і нашим Сонечком, що уособлювало для пращурів священний Вогонь.

http://sokolyata.com.ua